Сайт Прилуцької гімназії № 1 імені Георгія Вороного
Меню сайту
Погода в Прилуках
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика візітів
Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

 

Гімназія №1 має давню і цікаву історію. Відкрита вона була 22.09.1874 року і спочатку існувала як Прогімназія. Будинок, де знаходилася гімназія, був споруджений в першій половині ХІХ ст. як міський поміщицький будинок. В 1874 році він був придбаний у поміщиці Скоропадської міською управою для гімназії.

 «Утримувалась гімназія на кошти, що надходили від держави, губернаторського й повітового земств міста та плати за навчання. За навчання плата становила 8 крб. в молодших класах, а в старших   –     12 крб.» Спочатку гімназія мала 4 класи. Потім додано ще два класи, а 05.01.1882 р. перетворена на повну гімназію. Тепер вона мала 8 основних і 1 підготовчий клас.

Кількість учнів щороку збільшувалась:

1875 р.                       40 учнів,

  1876 р.                      127 учнів,

  1877 р.                      138 учнів,

  1878 р.                      177 учнів,

  1879 р.                      188 учнів,

  1880 р.                      179 учнів,

  1882 р.                      219 учнів.

Перші протокольні записи Прилуцької Прогімназії, які можна знайти в місцевому архіві, додають нам уяву і про господарські справи гімназії: «Так как Прогимназия открыта лишь 22 сентября и ввиду наступавшего уже холодного времени и приближающейся зимы, хозяйственный комитет не находит другого способа к заготовке дров, как приобретать их хозяйственным способом». Першим інспектором і відповідальним за гімназію було призначено Сачина Миколу Івановича з оплатою 2280 карбованців за місяць, який на той час уже був призначений учителем латинської мови у гімназії. В 1875 році було дано об'яву про те, що в гімназію будуть прийматись діти всіх станів віком від 8 до 10 років в підготовчий клас, а в 1-й клас - не молодше 10 років. У вищі класи приймались відповідно знань і віку. Заслуговує на увагу вказівка щодо зовнішнього вигляду учнів. Так, в об'яві, яка видана була керівництвом Прогімназії в 1875 році, говорилось про обов'язкову форму гімназистів: напівкафтан, шаровари, галстук, жилет, пальто, башлик, шинель, шапка. Учні вивчали історію, математику та 5 мов: російську, латинську, грецьку, французьку, німецьку. Інші джерела доповнюють перелік підручників, а відповідно і навчальних дисциплін: арифметика, географія, педагогіка, малювання. В Прогімназії введені також співи і музика, але для гри по вивченню музики був лише один музичний інструмент - фісгармонія. Значна увага приділялась також фізичній підготовці, 15 хв. на день кожному гімназисту. На жаль, ні тоді, ні після революції 1917 р. не йшлося про українську мову, що свідчить про приниження національної гідності українського народу. З самого існування Прогімназії в ній була відкрита бібліотека, яка майже кожного року поповнювалась новою літературою, підручниками. Так уже на 13 лютого 1882 року в учнівській бібліотеці Прилуцької Прогімназії налічувалось 492 назви книг таких авторів: Разін, Чистяков, Даль, Бічер-Стоу, Жуль-Верн, Купер, Майн-Рід, Вальтер Скотт, Діккенс, Сервантес, Печерський, Григорович, Фарадей та інші. Були закуплені альбоми і посібники для малювання. Слід відмітити, що за даними архівних матеріалів встановлено на скільки учителі і учні Прогімназії пишалися тим, що їхній навчальний заклад був заснований з ініціативи і підтримки такого відомого громадського діяча, почесного громадянина м. Прилук як Григорій Павлович Галаган. З роками авторитет гімназії зростав, кількість гімназистів у гімназії збільшувалася, бажаючих навчатись в цьому навчальному закладі ставало все більше. Тому в 1879 році було прийнято рішення про прибудову до існуючої будівлі додаткових класів. Приміщення облаштовувались м'якими меблями, килимами. Для гімназії придбали музичні інструменти, зростали фонди бібліотек, поновлювалась учбово-матеріальна база на значні, як на той час, суми, і вже 05.01.1882 року Прогімназію перетворено на повну гімназію. Вона мала 8 основних і підготовчий класи. Термін навчання - 8 років. В 80-х роках XIX ст. гімназію очолював один із найдемократичніших її директорів - Феодосій Якович Вороний, батько відомого математика Георгія Феодосійовича Вороного, який також закінчив Прилуцьку чоловічу гімназію. Відомі прізвища і вчителів цього часу. Це - Жуковський В. В. - ветеран педагогічної справи, викладач географії та історії. Саме йому був «утвержден высший оклад жалования с 900 до 1200 руб. в год за 12 недельных уроков». Гордієвський П. Н. - викладач логіки, російської мови та словесності. Особливо вболівав «за правильное словопроизношение и словоударение». Калента Ф. І. - про цього педагога читаємо в документах, що він «в течении 3-х лет службы не пропустил ни одного урока». Єдиним заслуженим на той час вчителем гімназії був Куликівський Ф. І. Саме в нього мали честь навчатися такі видатні математики як Пфейффер Г. В. та Вороний Г. Ф. Матеріали архівних фондів зареєстрували такий факт, що коли захворів Ф. І. Куликівський і його тривалий час заміняв випускник університету, то в річному звіті цей навчальний рік визнано недостатньо успішним, бо математика за відсутності Куликівського Ф. І. викладалась не на належному рівні. Глибоким знавцем древніх мов був Сенаторський Н. П. Його учні без особливих зусиль читали листи Цезаря, перекладали російською мовою, передавали зміст латиною. Серед достойних викладачів були Ружицький М. Г. – «преподает серьезно, интересно и сам неутомимый труженик, высоконравственный и религиозный человек». Александров Н. Н. - вчитель російської мови і словесності - молодий, енергійний, добре знає свій предмет, вміє розбудити інтерес до нього і він неодмінно «с большой пользою будет продвигаться на будущем своем поприще». Законовчителем і духовним пастирем, який своїм духовним життям і плідною діяльністю міг бути «поучительным примером и нравственною опорою для молодых умов", був Румянцев М. Н. Про те, що навчання в гімназії було серйозним і учні отримували високий рівень знань, свідчать хоча б теми для учнівських творів, які також збереглися серед архівних документів: «Литературный обзор посланий И. Грозного в Кирилло-Белозерский монастирь», «Бьілиньі со стороны содержания и языка», «При каких условиях чтение книг полезно» і т. д. Щоденників на той час учні не мали. Але щонеділі класні наставники сповіщали батькам на особливих білетах про оцінки та поведінку учнів. Найтяжчою провиною учнів вважалось зниження оцінки за поведінку. Але мирні будні гімназії були перервані лихоліттям Першої світової війни. На фронт пішли добровольцями учні старших класів, поіменно 31 учень. «За учениками, поступающими добровольно, должно быть сохранено их место в учебном заведений. И заносить на мраморные доски имена бывших учеников, отличившихся выдаюшимися в боях подвигами», - так було вирішено на педагогічній раді в той час. Двоє з 31 не повернулись, загинув і вчитель французької мови І. І. Якимовськкй. Щомісячно всі службовці гімназії відраховували на потреби армії 2% свого заробітку, збирали різні пожертви, навіть, «на сформирование санитарного поезда им. Киевского учебного округа при Прилукской мужской гимназии». Для біженців з Галичини влаштовувались притулки, було організовано навчання прибулих дітей. На роботу з дітьми біженців добровільно пішло п'ять викладачів гімназії. Для допомоги сім'ям воїнів формуються трудові дружини. Повоєнні будні були також тривалі й тяжкі. Виходили з них довго і тяжко.

У 1920 році Прилуцьку чоловічу гімназію було реорганізовано в єдину трудову школу.

Деякий час у будинку колишньої гімназії перебувало педучилище, а для середньої школи № 1 було відведено приміщення колишнього дитячого будинку.

У роки Великої Вітчизняної війни приміщення, де  знаходилася школа № 1,  було зруйноване. Після його відбудови  з 1951 р. школа №1 знову відкрила свої двері учням.

З проголошенням незалежності України починається новий етап розвитку 1 гімназії (тоді вона була ЗОШ №1 І-Ш ступенів). Упроваджуються нові програми, методи навчально-виховної роботи, іде процес демократизації у викладанні та вихованні учнів. Саме в цей час школа остаточно здобула собі славу однієї з найкращих шкіл міста математичного профілю. З 2003 року, коли ЗОШ №1 І-Ш ступенів була перетворена на гімназію (Згідно  рішення 8сесії 24 скликання Прилуцької міської ради та наказу №80  від 29.04.2003 року  по  управлінню освіти  міської  ради середню  загальноосвітню  школу  І-ІІІ ст. реорганізовано  з 01.09.2003 р. у Прилуцьку гімназію  №1.), увага  до викладання математики та пошуку обдарованих дітей набула для педагогічного колективу особливого значення. Перш за все набір учнів до гімназії здійснюється на конкурсній основі.
Згідно рішення 31 сесії шостого скликання Прилуцької міської ради Чернігівської області № 11 від 31.05.2012 року гімназії присвоєно ім'я видатного вченого, математика Георгія Феодосійовича Вороного. Відтепер повна назва гімназії — Прилуцька гімназія № 1 ім. Георгія Вороного Прилуцької міської ради Чернігівської області.